Вузлики на пам'ять

(Пам 'ятки молодому вчителеві)

Вісім настільних правил

1. Будь обережним! .

2. Не помились!

3. Не зашкодь!

4. Залишайся надією для школяра!

5. Даруй себе дітям!

6. Знай, чого прагнеш!

7. Шукай у дитині багатство її душі!

8. Будь терплячим в очікуванні дива і будь гото¬вим до зустрічі з ним у дитині!

Розбудовуючи відносини з колегами та бать¬ками, учитель:

• має бути добрим, чуйним, доброзичливим до колег;

• повинен володіти тоном і тактом спілкування з колегами;

• не має права заздрити успіхам колег;

• зобов'язаний ділитися власним досвідом з ко¬легами;

• не повинен соромитися своїх колег;

• не має права на зверхність;

• повинен берегти честь і добре ім'я своїх колег;

• має знати таємниці про дитину, але позбавле¬ний права розголошувати їх.

 

Учитель як педагог, актор

і ритор повинен уміти:

(За А. Капською)

• Виразно читати художні твори.

• Цікаво переказувати й розповідати.

• Виступати перед аудиторією.

• Читати й розповідати в особах.

• Емоційно впливати на слухача.

• Логічно, правильно будувати й передавати ав¬торські та власні думки.

• Уважно аналізувати текст, готуючись до його відтворення.

• Визначати надзавдання й підтекст словесної дії.

• Володіти можливостями голосу відповідно до конкретного змісту, думок і мети мовлення.

• Досконало володіти дикцією, орфоепічними нормами літературного мовлення.

• Володіти інтонацією залежно від змісту, мети словесної діяльності.

• Визначати й передавати власне ставлення до висловлюваного.

• Оцінювати власний рівень і рівень володіння учнями мистецтвом живого слова.

Десять учительських заповідей

1. Люби себе та обраний тобою шлях.

2. Читай на ніч хоча б щось.

3. Схиляйся перед чистотою і цнотливістю ди¬тинства.

4. Йди на урок як на іспит, але перетворюй занят¬тя на свято доброти й розуму.

5. Якщо учень не зробив домашнього завдання, не картай його, а уяви, що в нього, можливо, були важливіші справи. Або, що прикро, і ти, і твій пред¬мет для нього, м'яко кажучи, не досить симпатич¬ні. Загальновідомо: спочатку учні люблять учителя, а вже потім — його предмет.

6. Захоплюйся дитячими відкриттями і не поспі¬шай оцінювати їх за допомогою цифр.

7. Принось на кожен урок диво: вірш, пісеньку, запис голосів видатних людей, притчу, приклад із життя, анек¬дот, афоризм, висловлювання, оригінальну задачу, жарт.

8. Твоя головна зброя — бадьорість, життєрадіс¬ність, гуманізм, а не буркотіння, вимогливість, пере¬слідування, демонстрація втоми.

9. Твоє обличчя має бути красивим, одухотворе¬ним красою, а твій зовнішній вигляд не повинен на¬гадувати про неминучу пенсію й нудне життя.

10. Якщо учні пам'ятають не тебе, а твої слова і вчинки, значить, твоє педагогічне життя вдалося!

Це варто пам'ятати завжди

1. Дітей учить те, що оточує.

2. Якщо дитину критикують, вона вчиться осу¬джувати.

З.Якщо дитину часто висміюють, вона вчиться бути несміливою.

4. Якщо з дитиною часто бувають поблажливими, вона вчиться бути терплячою.

5.Якщо дитину часто хвалять, вона вчиться оці¬нювати досягнення інших людей.

6.Якщо дитина живе з почуттям безпеки, вона вчиться вірити.

7. Якщо дитині часто демонструвати ворожість, вона вчиться битися.

8.Якщо дитину часто ганьблять, вона почуваєть¬ся винною.

9. Якщо дитину часто підбадьорюють, вона вчить¬ся впевненості в собі.

10. Якщо з дитиною зазвичай бувають чесними, вона вчиться справедливості.

11. Якщо дитину часто заохочують, вона вчиться доброго до себе ставлення.

12. Якщо дитина живе в атмосфері дружби й почу¬вається потрібною, вона вчиться знаходити в цьому світі любов.

Обираючи оптимальну методику, не забувай про те, що ми пам'ятаємо...

10 % з того, що прочитали; 20 % з того, що почули; ЗО % з того, що побачили; 50 % з того, що почули й побачили; 70 % з того, що обговорили в дискусії з іншими людьми;

80 % з того, що випробували на власному досвіді; 95 % з того, чого навчали інших.

Поради Василя Сухомлинського

1. Педагогічне безкультур'я й невігластво почина¬ються там, де вчитель, не розуміючи духовного світу дитини, намагається перетворити дитячу беззахис-ність на клітку.

2. Мудрість влади педагога починається там, де його воля стає бажанням дитини.

3. Виховання словом — найскладніше й найтяж¬че з усього, що є в педагогіці.

4. Сильним, досвідченим стає педагог, який уміє аналізувати свою працю.

Сходинки успіху

(За Джимом Роном)

• Успіх — це не те, що ми маємо, а те, ким стає¬мо в результаті.

• Успіх складається на 20 % з вашого досвіду та кваліфікації і на 80 % — із вибраної стратегії дій.

• Чітко усвідомлена мета є невід'ємною части¬ною успіху.

• Час збору врожаю — вища сходинка зрілості. Ось де ми маємо навчитися, як зібрати врожай без нарікань на його мізерність і без вибачень та реве¬рансів, якщо він занадто щедрий.

• Якщо ви зосереджуєте свою увагу водночас на різних речах, ви отримаєте певний результат, якщо ж сконцентруєтеся на чомусь конкретному, от-римаєте неймовірні результати.

• Існує два погляди на майбутнє — один з пере¬сторогою, інший -— з передчуттям.

• Вам необхідно мати довготривалі цілі для подо¬лання тимчасових труднощів та дрібних перешкод.

• Якщо ваші обіцянки базуються на шляхетних намірах, їх оцінять одразу.

• Ніколи не розпочинайте свій день, якщо він не розпланований на папері.

Яке воно — учительське мовлення?

(Цитатник-порадник)

• «Намагайся говорити коротко, щоб розум слух¬няний відразу ж зрозумів слова і зберігав їх у пам'яті правильно» (Горацій).

• «Хороший учитель скупий на слова» (А. Дістервег).

• «Не треба голослівних пояснень, молоді люди мало звертають на Них увагу і майже не пам'ятають їх. Речі, речі давайте! (Ж-Ж. Руссо).

• «Велика різниця — говорити самому чи спо¬нукати до розмови інших. Останнє — мистецтво

справжнього вчителя». «Говорити самому замість того, щоб вислуховувати, що говорять учні, — серйозна помилка, не що інше, як погана звичка...» (А. Дістервег).

• Дорожити «цілісним враженням дитини, її дум¬кою і настроєм. Урок — або логічна задача, яку ді¬ти самі розв'язують, або розповідь, щира і проста, учителя» (П. Блонський).

• «Якщо хочеш, щоб твої сили кликали й приму¬шували битися юні серця, йди і розповідай їм про те, що вразило тебе, що пробудило у твоєму серці радісний трепет» (В. Сухомлинський).

• «Кожне слово повинно нести в собі добро, спра¬ведливість, красу — в цьому суть наших етичних повчань» (В. Сухомлинський).

• П'ять сходинок учительського щастя

За етикою щастя — це стан задоволення життям. Вирізняють п'ять рівнів щастя:

• перший, найнижчий—радість від самого пере¬бування на Землі. Радість від краси весняного ранку, трави чи осіннього листя, свіжого вітру, річкової во¬ди чи запаху снігу;

• другий — матеріальна незалежність від інших людей;

• третій— спілкування, дружба, кохання в усій розмаїтості їх проявів;

• четвертий — творчість. У процесі творчості мобілізуються наші внутрішні можливості. Це і радісно, і приємно, і болісно;

• п'ятий, найвищий, рівень щастя—робити щас¬ливими інших, поліпшувати й удосконалювати нав¬колишнє життя.

Щасливим є справжній учитель, якого люблять учні, яким він віддає свій час, талант і душу.