Відео про Золотобалківську ЗОШ

Наш девіз: Навчатися – це означає йти до успіху!

Спитай у тата чи у мами,

Які професії у них...

Професій в світі є чимало –

Сповна їх вистачить на всіх...

Учитель, лікар чи геолог,

Письменник, слюсар чи кресляр –

Всі називають головною

Одну професію – школяр!

Бо всім відомо, що без школи,

Без знань, що мусиш там набуть,

Не станеш у житті ніколи

Тим, ким в дитинстві мрієш буть!

    Діти, школа, вчителі… Слова усім відомі і знайомі. Але в кожного свої спогади, емоції, почуття викликають вони. Найчастіше — це дитинство, сміх радість спілкування з друзями-однокласниками, веселі ігри, уроки, перерви, свята, походи… І вчителі, які спливають час від часу у твоїй пам’яті до кінця твоїх днів; від яких ти взяв щось для себе; слова, сказані ними, живуть в тобі і ти звертаєшся до них  навіть у зрілому віці. Дивно, але так воно і є. Нікуди від цього не дінешся. Школа… Колись ти бурхливо жив у ній, учився, швидко ріс і мужнів, а тепер вона живе в тобі тихо і непомітно, але завжди присутня, готова зринути у пам’яті в будь-яку хвилину. І деколи хочеться повернутися у її багатоголосся і дзвінку радість, у   ту дитячу безтурботність, де все було так просто і легко. Хочеться відчути той політ фантазії на грані здійсненності. Це справді найкращі роки у житті людини. Тому й приходять ці думки з таким теплом і легкістю, тому й не забуваються шкільні роки. І хочеться сказати про школу і вчителів найкращі слова.

Школа — велика дитяча країна,
В ній відкривається білий наш світ.
Тут пізнає себе кожна дитина,
І відправляється звідси в політ.
Знань надається тут першооснова,
Жити, дружити учились ми в ній.
Школу скінчили та линемо знову
В дзвінкоголосий і радісний рій.
В школі так щиро сміятися вміли,
Рішення легко приймалися в нас.
Впевнено всі ми до мрії летіли…
А повернутись не сила й не час…

   Рідна школо! Схиляються до самої покрівлі тополі, тихо кружляє дух споминів... Старенька вже, але від цього ще рідніша, бо упродовж десятиліть щоднини кличе галасливу дітвору... Ласкаво просимо! Кожного ранку мов крихітні гомінливі струмочки, зливаючись в єдиний бурхливий потік, прямують сюди діти.

    У 1954 році була збудована 10-річка, яка мала статус середньої школи. Педагогічний колектив очолював Гринько Михайло Федорович, який працював директором з 1948 до 1957 року. При школі створюється інтернат для здобуття середньої освіти для учнів ближніх сіл Хрещенівки, Шевченківки та Михайлівки.

     За ці роки від шкільного порога пролягла дорога в самостійне життя майже двох тисяч випускників. Вони обрали різні професії, але найголовніше – зберегли всі моральні чесноти, якими так щедро обдарувала друга домівка.

     За 60 років здійснено 58 випусків. Знання здобули 1490 учнів. Ми пишаємося своїми випускниками, які працюють як у близькому, так і у далекому зарубіжжі, у різних містах, селах України. Ці люди – жива історія села і країни. Це висококваліфіковані спеціалісти різних галузей народного господарства, лікарі, вчителі, керівники підприємств, військові.

     Гордістю школи є Народний артист України, лауреат Державної премії ім. Т.Г.Шевченка Павло Федорович Громовенко.

62 випускника нагороджені золотою та срібною медалями.

     Сьогодні педагогічний колектив очолює директор школи Раєнко В.І. та заступник директора з навчально – виховної роботи Кудря С.І. З 18 членів педколективу 14 мають вищу освіту. Із них 6 спеціалістів вищої категорії, 2 - спеціалісти І категорії, 1 учитель – спеціаліст ІІ категорії, 9 чоловік – спеціалісти, 1 - має звання " Учитель-методист".