Нема вже тих, які колись
Боролися і всім клялись,
Що зможуть повернути Україну,
Прекрасну і єдину.
Що захід об’єднається зі сходом,
Та все налагодиться, хоч не зразу, згодом.
І знову ясне сонце
Світитиме у мирнеє віконце.
Не піде брат вже проти брата,
Й не плакатиме більш стривоженая мати.
В кінці кінців так сталось –
Українці об’єднались.
Хоч зараз і тече Дніпро одне,
Та спокою усім нема ніде.
Партійці потребують тільки влади,
А люд для них – суцільні вади.
Вони прагнуть багатства та слави,
І не знають, що в світі є ті,
Хто насправді гіден пошани,
Та не в змозі дійти до мети.
Все вирішують одні лиш гроші,
А не наші людські душі.
Схаменімось, ми люди чи звірі?
Як тяжко боролись діди,
Ми ж повинні служить Україні
Й допомогти тим, хто в біді!
2010р.
Учениця 11 класу - Бриль Оксана
Write a comment